4 - А т.з.,практичні роботи

Тематичний залік. Тести

Тема. Вживання великої літери. Правопис складних слів. - 17.03.20 р

1. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві
А С(с)ин Б(б)ожий
Б С(с)вяте П(п)исьмо
В Д(д)іва М(м)арія
Г С(с)офїйський С(с)обор
Д С(с)вятий Д(д)ух

2. . Власну назву треба брати в лапки в усіх рядках, ОКРІМ
А цукерки Карпати
Б видавництво Свічадо
В урочище Нечимне
Г кінофільм Земля
Д товариство Просвіта

3. Власну назву треба брати в лапки в усіх рядках, ОКРІМ
А священний Коран
Б зупинка Таврійський університет
В Шевченків Кобзар
Г опера Тарас Бульба
Д літак Мрія

4.  Обидві власні назви треба писати в ланках у рядку
А село Веселе, фабрика Світоч
Б роман Плаха, печиво Сюрприз
В готель Харків, дівчина Марійка
Г холодильник Норд, місто Острог
Д станція Фастів, газета Експрес

5. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну назву).
(1)Софія Київська і (2)Золоті Ворота княжого міста, (З)Видубицький монастир і (4)Києво-Печорська лавра з (5)Успенським собором — усе це духовні символи національної історії та культури.

Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою
А1
Б 2
В З
Г 4
Д 5

6. Прочитайте речення (цифри в дужках позначають наступну власну назву).
Перед моїми очима вирізується на небі півкруг з гір од (1)Андріївської гори до (2)Кирилівського монастиря, а далі знову синіють півкругом гори над (3)Оболонню, закручуються у (4)Вишгороді й сягають до (5)Дніпровських вод.

Помилку допущено в написанні власної назви, позначеної цифрою
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5

7. 1. Разом треба писати кожне слово рядка
А напів/імла, пів/Польщі, пів/місячний
Б пів/острів, пів/ягоди, напів/зігнутий
В пів/чобітки, напів/фабрикат, пів/Азії
Г пів/озера, пів/Ялти, напів/провідник
Д напів/забутий, пів/фінал, пів/Дніпра

8. Разом треба писати кожне слово рядка
А пів/Болгарії, пів/сотні, напів/притомний
Б напів/темрява, напів/чагарник, пів/Києва
В пів/апельсина, напів/м’який, пів/години
Г пів/біди, пів/Америки, напів/землянка
Д пів/коло, напів/сонний, пів/Туреччини

9. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А багряно/червоний гори/цвіт
Б небесно/блакитна люби/мене
В духмяно/медвяний звіро/бій
Г загадково/таємничий ломи/камінь
Д сумовито/тривожне перекоти/поле

10. Обидва слова треба писати через дефіс у рядку
А розлого/крислатий дуб/велетень
Б мерехтливо/голубе край/небо
В барвисто/пахучий лісо/степ
Г кисло/солодкий чорно/слив
Д шовковисто/зелений вербо/ліз

11. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А радіо/станція, гідро/механіка, мото/спорт
Б екс/губернатор, біо/кефір, термо/стійкий
В мікро/елементи, міні/програма, авіа/лайнер
Г максі/пальто, кіно/фестиваль, фото/зйомка
Д лейб/медик, супер/яхта, екстра/ординарний

12. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А гамма/промені, термо/регулятор, фото/сесія
Б теле/зірка, міні/автомобіль, стерео/кінозал
В макро/космос, радіо/геологія, унтер/офіцер
Г радіо/альманах, екс/вокаліст, лінгво/кабінет
Д відео/музика, супер/акція, мікро/організми

13. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А конусо/подібний, повно/цінний, казково/пісенний
Б животворно/цілющий, тепло/обмінний, зло/язикий
В соколино/зорий, чисто/сердечний, дрібно/плідний
Г вільно/думний, само/ствердження, кисло/терпкий
Д давньо/грецький, дво/рівневий, серцево/судинний

14. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А військово/спортивний, військово/полонений, міні/маркет
Б сільсько/господарський, теле/апаратура, радіо/передача
В садово/городній, івано/франківець, високо/ефективний
Г кисло/молочний, правдо/подібний, контр/адмірал
Д м’ясо/молочний, псевдо/вченнй, давньо/український

15. Разом треба писати кожне складне слово рядка
А задньо/язиковий, кам’яно/вугільний, прямо/лінійний
Б прямо/протилежний, людино/знавство, синьо/окий
В перекоти/поле, науково/фантастичний, біло/сніжний
Г вісімдесяти/річний, темно/зелений, жовто/гарячий
Д макро/економіка, сон/трава, машино/будівний

ОПОРНА ТАБЛИЦЯ. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ.

Прикметники
Якісні (ознаки предмета, що виявляються більшою чи меншою мірою)	Відносні (виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин)	Присвійні (вказують на належність предмета кому- небудь, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?)
мила дівчина – наймиліша дівчина	сільська вулиця, сьогоднішній день	батькове кашне, дівоча коса

 Прикметники в переносному значенні можуть переходити у розряд якісних, присвійні— у розряд відносних і якісних, якісні — у відносні:

1.    Якісні —> відносні — якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну властивість предмета: легка атлетика, сліпий музикант.

2.    Відносні —>  якісні — якщо втрачають ознаку, що виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо: золотий перстень — золоті (умілі) руки, вишневий сік — вишнева (колір) сукня.

3.    Присвійні —> відносні— якщо прикметник виражає не належність предмета істотам, а позначає загальну родову віднесеність: зміїна шкіра — зміїний характер, орлине пір 'я — орлине гніздо, батьківське збіжжя — батьківські збори.

4.    Присвійні —> якісні— якщо прикметники вживаються у фразеологізмах: вовча нора — вовчий апетит, левова грива — левова частина.

Практичне заняття - 24.03.20

ТЕМА: Тренувальні вправи щодо визначення розрядів прикметників.

МЕТА:; формувати вміння визначати відмінки та групи прикметників,  удосконалювати й корегувати уміння розпізнавати прикметники у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки за іменником, з яким пов’язаний прикметник у реченні, синтаксичну роль, правильно писати слова за вивченими орфограмами, формувати комунікативну компетентність, прищеплювати любов до рідного слова, повагу до народу, традицій, розвивати  увагу та спостережливість; культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до української мови

Обладнання: опорні конспекти, таблиця відмінювання

Література:

  1.Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика           української мови. Морфологія : Підручник. – К. : Либідь, 2013. – 336 с.

2. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови:           Академічна          граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська;   За ред.         Вихованця. – К. : Унів. вид-во “Пульсари”, 2014. – 400 с.

3. Горпинич В.О. Морфологія української мови : підручник для           студентів    ВНЗ. – К. : ВЦ “Академія”, 2004. – 336 с.

          4. Мойсієнко А.К., Арібжанова І.М., Коломийцева В.В.                 Сучасна українська літературна мова : Морфологія. Синтаксис :           підручник /– К. : Знання, 2010. – 374

                                                

Хід  заняття:

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЧАТКУ ЗАНЯТТЯ.

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ:

1. Словникова робота.

           Поясніть лексичне значення слів: природний і природній, дружний і дружній. Чим вони різняться з граматичного боку?Визначте групу кожного прикметника

Природний – створений природою, а не людиною; зумовлений, спричинений законами природи; який здійснюється відповідно до законів природи.

Природній – властивий від народження, першопочатковий.

Дружний –який відбувається одночасно, спільно, злагоджено; який виникає, з’являється, здійснюється бурхливо, швидко.

Дружній – який ґрунтується на друж

бі, довірі, доброзичливості; який виражає дружелюбність, прихильність.

2. Орфографічна робота. : Прочитайте прикметники записані на дошці. Знайдіть неправильне написання, запишіть, виправляючи помилки. Провідміняйте 3  прикметники( за вибором).

Кварцовий, помаранчів, шавлієвий, грушевий, вишньовий,  життьовий, миттєвий, краєвий.

4. Виконання тренувальних вправ.

Завдання1. : Подані словосполучення поставити у родовому  та орудному  відмінках однини. Пояснити  правопис відмінкових закінчень прикметників та іменників. Визначити розряди прикметників

Висока круча, вужча межа, гаряча каша, простора площа, родюча вишня, пахуча груша, розкішна черешня, лагідна теща, боязка миша, заяча душа, ведмежа послуга, теляча покірність, овеча вдача, вовча паща, ближня дача.

Завдання 2. Розподільний диктант.

 Запишіть прикметники, розподіляючи їх у три колонки: 1 колонка – якісні прикметники , 2 – відносні прикметник, 3 - присвійні.

           Старий, тривожний, природній, високий, синій, справжній, давній, пташиний, новий, чемний, дружній, красивий,Софіїн,  світлий, могутній, кремезний, самотній,курячий, самостійний, навчальний, говіркий, класичний, лисячий, батьків, батьківський.

Завдання 3.  Переписати прикметники, на місці крапок дописати закінчення називного відмінка однини чоловічого роду. Визначити, до якої групи належить кожний прикметник.

Веснян.. , учорашн.. , крайн.. , модн.. , городн.. , кутн.. , західн.. , туг.. , тямущ.. , міцн.. , зовнішн.. .

Завдання 4. Творча робота.

Складіть твір-мініатюру на тему «Моє бачення майбутнього України», використовуючи прикметники, різні за розрядами.

 

ПРАВОПИС СЛУЖБОВИХ СЛІВ. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ.

 

 

Правопис сполучників

Разом пишуться усі складні сполучники: притому, причому, аніж, начеб, начебто, тобто, зате, затим.

Окремо пишуться складені сполучники, які мають при собі частки та сполучникові звороти: адже ж, або ж, хоч би, хоча б, але ж, бо ж, все ж, замість того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як.

Через дефіс пишуться складні сполучни­ки, які мають при собі підсилювальні частки: тільки-но, тим-то, тому-то, якби-то, отож-бо, тож-то.

Правопис часток

Разом пишуться частки як, що, чим, аби, де, ані, же (ж), би (б), то, чи, які стали префіксами, суфіксами або постфіксами, част­ки ся (сь) у зворотних дієсловах та частка сь у складі займенників і прислівників: абихто, анітрішечки, чимдужче, щосили, дедалі, мов­би, ніби, начеб, аякже, чималенький, дивить­ся, піднявсь, якийсь, хтось, десь, кудись.

Окремо пишуться частки, які надають різ­них емоційних та смислових відтінків вислов­люваному: навіть, тільки, невже, ну, лиш, хоч.

Окремо пишеться частка що у сполучен­нях із прислівниковим значенням: поки що, хіба що, тільки що.

Також окремо пишуться частки хай, нехай, що служать для творення форми наказового способу дієслова (хай зро­бить, нехай прийде) та частка би (б), що служить для творення форми умовного способу дієслова (зробив би, піднявся б).

Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -от, -то, -таки, які підсилюють значення слова: прийшов-таки, тому-то, сідай-бо, давай-но.

Також через дефіс пишуться частки будь-, казна-, хтозна-, які виконують функцію префіксів та частка -небудь, що виконує функцію суфікса або постфікса, якщо вони входять до складу прислівників і займенників: будь-хто, казна-де, хтозна-чого, що-небудь, який-не-будь.

 Практичне заняття. - 07.04.20

   Тема. Вправи на правопис службових частин мови.    

         

          Мета: актуалізувати знання щодо правопису службових слів; формувати           орфографічні навички, вміння  сполучати           прийменники  з    іншими       словами в реченні, визначати способи           утворення  складних і складених     сполучників, часток

          Обладнання: опорні конспекти

                                                                  Хід заняття:

         

1.    Організація початку заняття.

2.    Актуалізація опорних знань:

   1.   Фронтальне опитування.

- Назвіть розряди прийменників, сполучників, часток за будовою Наведіть приклади.

- Як пишуться складні та складені прийменники, сполучники?

- В яких випадках вони пишуться:

- разом;

- через дефіс;

- окремо

  2. Робота за опорними конспектами.

3.    Виконання практичних завдань.

   Література:

   Грищенко Л. В., Мацько Л. А. та ін. Сучас­на українська літературна мова.  — Київ:    Вища шко­ла, 2012.

  Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. - К. : Літера, 2010

Завдання 1. Розподіліть у дві колонки  сполучники різні за будовою - у першу – прості  та складні, у другу – складені.

прості та складні

складені

Але, отже ж, ледве, аби, незважаючи на те, що, причому ж, немов, тим що, адже, аніж, поки що, тільки, з тим що, дарма що, оскільки ж

Завдання2.  Розподіліть у дві колонки  сполучення слів – у першу з прийменниками, у другу – зі сполучниками. Виконайте морфологічний аналіз 3-4 (на вибір ) службових слів.

Біля стін, зате вік, плече в плече, через клуб, немовби плакати, із-за гір, проте загін, на руку, з-поміж бід, ні йти, ні їхати, дарма що білі, напередодні свята, щодо весен.

Завдання 3.  Визначте службові частини мови за їх значенням, походженням та синтаксичною роллю у реченнях.
1. Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ).

2. Слово – найтонше доторкання до серця (В.Сухомлинський).

3. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути (Народна мудрість).

4. Отакий-то наш отаман, орел сизокрилий (Т.Шевченко).

5. Не скорить серця ні злоба, ні туга (П.Скунць).

6. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т.Шевченко).

Варіанти відповідей:

1 -  єднальний;

2 – частка заперечна;

3 - частка модальна;

4 – сполучник підрядний з’ясувальний;

5 – прийменник похідний складний;

6 – прийменник непохідний простий.

 Лекція. - 14.04.20 р

Тема. Відокремлені члени речення. Речення з відокремленими додатками, означеннями, прикладками, обставинами.

Мета: познайомити з умовами відокремлення другорядних членів речення, формувати вміння знаходити їх у реченнях, тексті, виконувати синтаксичний аналіз речень, ускладнених відокремленими членами речення, виховувати культуру мовлення

Обладнання: опорні конспекти

Хід заняття:

1.    Організація початку заняття.

2.    Актуалізація опорних знань:

1.    Робота біля дошки. Виконання синтаксичного аналізу речення з однорідними членами: Ввесь степ, і лиман, і озеро, і море – все закуталось у якийсь чарівний тихий світ… (І. Н. – Лев.).

2.    Складання речення до схем:

       1…О, О, О…2 …і О , і О…; 3. то О, то О…; …

3.    Запис речення біля дошки,  визначення в ньому типу ускладнення

4.    Повідомлення теми, мети заняття.

5.    Робота за опорними конспектами

6.    Фронтальне опитування:

- Які члени речення називаються відокремленими?

- Назвати умови відокремлення

                                                   - додатків.

                                                       - означень

                                                       - прикладок

                                                       - обставин

    3. Виклад  лекційного матеріалу за планом:

        1.Загальне поняття про відокремлені другорядні члени речення.

        2. Умови відокремлення додатків.

        3. Умови відокремлення означень.

        4. Умови відокремлення прикладок

        5. Умови відокремлення обставин.

Список використаної літератури:

Плющ М. Я. Сучасна українська мова. 11 клас. – К., 2014

1. Поняття про відокремлення.

Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення у струк­турі речення. Поняття відокремлення членів речення ввів О. Пєшковський. Він з'ясував сутність цього явища і визначив умови, за яких другорядні члени речення можуть відокремлюватися. Вони і лягли в основу найважливіших пунктуаційних правил про відокремлення.

Загальні умови відокремлення такі: 1) порядок слів, від якого зале­жить відокремлення означень, прикладок, обставин; 2) обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, ді­єприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти), що зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин, додатків; 3) уточню- вальна функція членів речення, яка спричинює відокремлення озна­чень, прикладок, обставин, додатків; 4) особливе смислове наван­таження (виділення) члена речення, що впливає на відокремлення означень, прикладок, обставин

Стилістичні умови відокремлення .

Відокремлені члени речення широко використовуються в усіх стилях. Для наукового та офіційно-ділового стилю відокремлення - це засіб виявлення основного і другорядного в реченні, оформлення довідкових повідомлень, встановлення логіки. У художньому стилі відокремлення допомагає створити художній образ, подати лаконічну, виразну характеристику описуваного явища тощо.

Спосіб відокремлення

В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі – комами, інколи – тире.

Відокремлені члени речення вимовляються повільніше від основного тексту, кінцеве слово відокремленого звороту є логічно наголошеним.

2. Відокремлені додатки

Відокремлюються: додатки зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами  крім, окрім, опріч, замість, за винятком, щодо, що ж до, часто, часом, завжди, особливо, навіть, хоч і: Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку.

Зверніть увагу! Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:

- замість можна замістити прийменником за: Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі);

- якщо додаток можна замінити іншим: Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).

3. Відокремлені означення

Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.

Поширені означення відокремлюються, якщо:

- стоять після означуваного слова, вираженого іменником: За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.

- стосуються особового займенника: З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.

- стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини: У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.

- стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами: Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Зверніть увагу! Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.

Непоширені означення відокремлюються:

- якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення: Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.

- перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником: А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.

- перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?): Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.

 - перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами: Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.

- якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення: Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.

Комами не відокремлюються:

- два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й): Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті.

- означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку: Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою т и р е: І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю.

4. Відокремлені прикладки

 Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення. Відокремлюється комами, якщо:

- стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою): Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

- стосується особового займенника: Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.

- стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини: Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.

- приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення.

- приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні: Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.

Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.

Відокремлені прикладки відділяються тире:

- якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме: У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка — якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки: Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.

5. Відокремлені обставини

Відокремлюються обставини, якщо вони:

- виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій частині речення: Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима.

- виражені одиничним дієприслівником і означають додаткову дію, причину, час, умову дії (якщо стоять перед присудком): Повечерявши, полягали спати.

- мають прийменники незважаючи на, починаючи з, кінчаючи: Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає.

Комами не відокремлюються:

- одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії і своїм значенням близькі до прислівника: Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись.

- обставини перед неповторюваними сполучниками і, та = і, або, чи, які з’єднують дві відокремлені обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами: Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе.

- дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Говорити не переводячи руху. Бігти не чуючи ніг. Тікати не пам’ятаючи себе.

Зверніть увагу! Обставини з прийменниками внаслідок, залежно від, у зв’язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від ролі в реченні або бажання автора: Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця.

 Відокремлені уточнюючі члени речення

 Уточнюючі члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?: Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько.

Уточнюючі члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире: Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти.

Відокремлюються уточнюючі члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються: Людям хотілося жити, тобто творити. Людині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва.