Розробка та захист проектів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів.

Практичне заняття.

Тема. Розробка та захист проектів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів.

Мета:  проведення діагностичної роботи власного мовлення студента з погляду його культури, загальної грамотності, стилістичної диференціації; проектування змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів, формування загальнонавчальних навичок, виховання культури мовлення

Обладнання: тести ,словничок « Вибираймо правильні слова»

Хід заняття:

1.    Організація початку заняття.

2.    Актуалізація опорних знань:

1.  Фронтальне опитування.

1. В чому полягають завдання щодо  вдосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студента.

2. Як слід формувати  чистоту і якість лексики майбутнього педагога?

3. Які шляхи щодо удосконалення культури мовлення існують?

4. Як слід формувати багатство мовлення  в учнів початкових класів ?

2.Перевірка виконання групових теоретичних завдань( повідомлення з мовних тем)

3. Виконання тестових завдань для перевірки і прогнозування знань з даних тем.

3.. Виконання  практичних комунікативних  завдань.

     Література:

• Вихованець І.Р. Таїна слова. - К., 1990
• Вихованець І.Р. У світі граматики. - К., 1987
• Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис. - 2-ге вид. - К., 1989
• Гнатюк Л.П., Кононенко О.В. Українська мова. - К., 1995Удосконалення мовної компетенції слід розпочинати з   удосконалення власної культури мовлення.

Тести та практичні завдання для прогнозування культури мовлення, грамотності студентів з української мови.

1 варіант.

Про що йдеться?

          1. Їх виготовляють, щоб потім подалі сховати. Використавши, їх викидають або передають молодшим. їх масове написання розпочинається перед іспитами і заліками. Деякі учні й студенти не уявляють без них свого життя, особливо на контрольних роботах. Для того, щоб їх сховати від пильних учительських очей, вдаються до неперевірених хитрощів, виявляють дива винахідливості.

2 . Відгадайте слово. Визначте його лексичне і граматичне значення. До якої групи лексики за стилістичним вживанням воно належить? Чи мотивованою є ця назва в сучасній українській мові? Встановіть її походження, скориставшись довідковою літературою.

3. Яким способом утворилося слово-відгадка? Виконайте його словотвірний та морфемний розбір.

4. Випишіть із тексту словосполучення зі зв’язком прилягання, виконайте їх розбір. У яких словосполученнях обидва компоненти - незмінювані слова? 
5. Як ви ставитеся до того явища, яке назване словом-відгадкою? Підготуйтесь до дискусії з цього питання: наведіть вагомі аргументи на підтвердження вашої тези і для спростування очікуваних заперечень; 
подумайте, якими прикладами з власного досвіду ви проілюструєте свої міркування; дискутуючи, намагайтесь говорити точно, логічно і виразно, добираючи доречні мовленнєві засоби; дотримуйтесь мовленнєвого етикету.

2 варіант.

Про що йдеться?

Вони бувають енциклопедичні й лінгвістичні, одномовні й багатомовні; частотні, ідеографічні, зворотні, асоціативні, діалектні тощо. Максим Рильський наливав їх пишним яром, а не сумним проекціям. 
1. Відгадайте слово. З'ясуйте його лексичне і граматичне значення. Які ще різновиди лінгвістичних словників ви знаєте?

3апишіть їх конкретні назви і прізвища укладачів. 
2. Доберіть синоніми до слова-відгадки. Встановіть походження всіх слів цього синонімічного ряду.

З. Визначте спосіб творення і морфемний склад слова-відгадки. Запишіть його фонетичною транскрипцією. Яким звуком закінчується перший склад цього слова, як називається цей варіант фонеми, в яких позиціях він вимовляється? 
4. Чи користуєтеся ви тим, що назване словом-відгадкою? Яку роль відіграють вони у сучасному суспільстві? Підготуйте невелике повідомлення про це, адресоване молодшим школярам. Знайдіть незаперечні факти, доберіть яскраві приклади та ілюстрації своєї розповіді, щоб переконати і зацікавити учнів.

3 варіант.

Про що йдеться?

У книзі "Рідне слово" (К., 1994) А. Матвієнко стверджує, що українське "джерело" і російське "ожерелье" - це слова-родичі, які походять від давньоукраїнського «жерло».

1. На основі відомих вам знань про чергування голосних і приголосних звуків спробуйте встановити, які ще споріднені з ними слова є в цих мовах. Як, на вашу думку, мотивуються ці назви, яке їх походження? 
2. Запишіть слово джерело фонетичною транскрипцією, встановіть відповідність між буквами і звуками. Назвіть орфограми, які є в цьому слові, поясніть написання. Порушення якого фонетичного чергування ми спостерігаємо у формі родового відмінка множини - джерел? 
3. Доберіть синоніми до слова джерело, визначте їх типи. Проілюструйте різні значення цього слова, утворивши словосполучення чи склавши речення. Як називається такий вид перенесення значення? Що, на вашу думку, означає слово джерелознавство?

а) наука про витоки підземних вод на поверхню землі

б) наука про писемні історичні пам’ятки

в) наука про способи здобування інформації

4.3а одну хвилину запишіть усі слова - назви асоціацій, які виникають у вас зі словом джерело. Порівняйте ваші записи з тим, що зробили ваші товариші. На основі всього того, що ви дізналися про слово джерело, і, скориставшись довідковою літературою, складіть невеличке лінгвістичне повідомлення про походження, значення і функціонування в мові лексеми «джерело».

4 варіант. Прочитайте текст. Перепишіть, вставляючи правильні орфограми.

Очищати рідну мову і разом з тим збагачувати її - це завданя кра (сч,щ) их умів. Очи (сч,щ) ати, не/збагачуючи, часто означає діяти бездушно, тому/що нема ні/чого більш зручного, ніж, відволікаючись від змісту, стежити тільки за висловом. Розумна людина місить і уминає свій словесний матеріал, не/турбуючись про те, з яких елементів він складається, а не/розумному легко говорити чистою мовою, оскільки йому нічого сказати. Йому не/відчути, який жалюгідний сур... гат вживає він замість значного слова, якщо це слово ні/коли не/було для нього живим, тому/що він застосовував його, не/думаючи. Поезія і пристрис... на мова - джерела, з яких вибухне життя слова, і якщо вони в своїх поривах захоплюють і сміття, то воно врешті-решт осяде на дно, а чистий рівчачок потече над ним далі. (Й. Ґете) 
2. Які слова і вирази вжиті тут в переносному значенні? Поясніть, як ви їх розумієте? На яких семантичних властивостях слів ґрунтується їх образність? 3. До якого зі слів тексту синонімами є лексеми: ерзац, замінник, фальсифікат? За словником іншомовних слів з’ясуйте значення слів цього синонімічного ряду. Чи є в тексті контекстуальний антонім до цієї лексеми?

4. Випишіть з тексту дієслова і дієслівні словосполучення зі значенням «мовити», визначте їх граматичні ознаки.
Виконайте синтаксичний розбір останнього речення. 
5. Чи поділяєте ви думку, висловлену Й. Ґете? Як можуть і чи можуть співіснувати в мові "живі" слова і "сміття"? Славетний митець порівнює живу мову з чистим рівчаком. А з чим би ви порівняли. "чисту", за висловом Гете, мову? 
Самостійна робота .

Виправте мовностилістичні, граматичні та правописні помилки у текстах:

Текст 1

На протязі двох років Львівська політехніка працює згідно вимог Болонської угоди. Відповідно з цими вимогами студенти можуть не здавати екзаменів, так як викладачами виставляється оцінка на основі модульних контролів. Студенти переважно позитивно відносяться до такої форми провірки знань, проте викладачі поки що – ні.

Текст 2

Кожного року у нашому вузі проводиться студентське св’ято Весна політехніки. В ньому приймають участь студенти усіх інститутів. Міроприємство триває півтори місяці. Мабуть це саме веселе з усіх студентських св’ят, так, як програма міроприємства часто нагадує КВК. На жаль, на протязі даного періоду часу студентами занедбується навчання.

Текст 3

Думки вслух

Вийшовши з общаги, я зі своєю знакомою рішили прогулятися по місті. Проходячи повз магазин із солодощами, розговорилися про смачненьке: конфети, пирожене, клубніку. Дальше ми побачили на заборі об’яву, в якій написано про когось, хто зніме квартиру за любі гроші. З цього зробили виводи: жити в общазі дешевше.

Ми прийшли в парк. Присівши на скамейку, почули розмову двох жінок. Одна розповідала про якусь незавірену справку, інша жалілася на прораба, що керував ремонтом у її квартирі. Казала, що потолки нерівні, погано поклеєні обої, в прихожій ніде покласти коврика, бо стоїть великий шкаф.

На небі з’явилася луна і міліони зірок. Ми вирішили піднятись по ступенькам до общаги та, нарешті, розійтись по своїм кімнатам.

Я рахую, що кожен з нас повинен гордитися тим, що говорить на українській мові, але все-таки треба без суржику!

Д\ з: підготуйтесь до дискусії з питання культури мовлення. Запишіть свої міркування після дискусії у формі твору-роздуму публіцистичного стилю. Доберіть до нього заголовок, епіграф. (можлива тема дискусії – « Молодь і культура мовлення»)

Робота в групах. Прочитати уривки з журнальних публікацій. Як характеризує авторів текстів їхнє ставлення до мовного питання? їхнє мовлення? У формі відкритого листа висловити згоду або незгоду з  автором тексту. Прочитати й обговорити лист в аудиторії.

Для І групи.

Мову не можна прокип'ятити і тримати законсервованою в трилітровій банці. Вона там скисне. Мова - ріка, вона тече, куди їй заманеться, а якщо на її шляху споруджують греблі, знищують джерела чи намагаються спрямувати в інше русло, вона або затхнеться в болоті, або ж прорве ті греблі. Сьогодні, на жаль, у нас немає ніякої державної мовної політики - лише істеричні крики «рятуйте!» або зачумлене самозомбування: «наша мова калинова!». Ми вже до того заговорили цю тему, що вона не викликає в людей жодної реакції. І чомусь завжди шпетимо народ, він, мовляв, не хоче вивчати гарну, чисту українську мову. І чомусь завжди ставимо на протилежні береги «літературну мову» і «мову народу», «живу, побутову мову» так, нібито це якісь ворогуючі сторонни. І чомусь завжди намагаємося «підтягнути» простий люд до мови «правильної». А хто сказав, що вона така вже правильна, ота, затверджена в кабінетах і вписана в словники?
     Людей ніхто й ніколи не змусить говорити прокип'яченою мовою, і що більше ми будемо їх силувати це робити, то більше їх буде відрікатися від неї взагалі. Процес мовотворення має бути зворотнім: не вчити народ, а вчитися в нього, не нав'язувати людям відібрані, висушені і передерті на жорнах мовних інститутів слова й звороти, відкидаючи при цьому все, що не проходить через псевдонаукове решето, а прислухатися до простих людей-мовотворців і не боятися узаконювати, затверджувати, вносити у словники ту мову, якою споконвіку балакали, балакають і будуть балакати наші люди!

І як же тільки не обзивають ті бідні слова - і покручами, і суржиком, і мовним сміттям, і найголовнішим звинуваченням - русизмом, калькою з російської... «Калька з російської» - це як вирок сумнозвісної «трійки», після нього - розстріл! (За В.Трубаєм).

Для ІІ групи.

      Людина і мова – дуже складний вузол стосунків. Тут і психологія, і соціологія, й географія з історією, і – не дай Боже – політика. У будь-якому разі мова є зусиллям, над нею треба працювати – хоч іноді, хоч трохи. А людина – істота лінива. Навіть рідною мовою розмовляє так, щоб не напружуватися, щоб карочє – обтинаючи слова, імена. Тєлік замість телевізор, вєлік замість велосипед, комп замість комп’ютер…

       Люди лінуються вивчати мови, спілкуватись ними, читати. Людство на порозі того, щоб звести всю вербальну активність до натискання на своїх компах «лайк» та «ріпост». Та й айфони з айпедами, якими тепер користуються просунуті (але куди?) члени нашого суспільства, максимально відповідають цій перспективі – жмі пальцем, юзєр. Утім, щоб бути просунутим юзером, треба бодай англійську знати. Іноземними ж мовами говорити і читати ми тим більше лінуємося й не збираємося.

             Я впевнений, що кожна наша людина хоча б трохи, хоча б якоюсь іноземною мовою та володіє. Але вона не хоче й не буде нею говорити, бо їй в облом. Оце і є пояснення: в облом – і все. Тому нас усі кому не ліньки намагаються нагнути. Тому що нам усе в облом. Усе, що вимагає зусиль. В облом навчатись, в облом розвиватись, в облом узяти і раз та назавжди покінчити з цим потворним обломом.

            От і деякі наші російськомовні співвітчизники. Сказали б щиро – нам українська в облом, і жодних мотивацій більше не треба. Хіба ми не люди, не зрозуміємо? Навіть кіно українською їм дивитися в облом, не те, щоб ще й книжку в руки взяти. Така от запущена відсталість. Однак, щоб її прикрити, а з нею й лінощі, і легкодухість, і всю цю класичну російську обломівщину, вони вигадують якісь ідейні месиджі. Вигадують наступ на свої права – і самі йдуть у наступ. Переконують себе та собі подібних у тому, що української мови взагалі немає, й самі ж починають у це вірити (За Ю.Андруховичем).

Для ІІІ групи.

Дуже небезпечною, на мій погляд, є нині боротьба за так звану «чисту» українську мову, коли з неї «проганяють»  діалектизми, архаїзми, слова високого стилістичного регістру (піснь, небеса, вишній, днесь...), вони, мовляв, «незрозумілі». Але ж високе покликання мови передусім у тому, щоб людина множила кількість душевних струн, а не одну лиш «інформативну» струну плекала, щоб на рівні слова відчувала єдність поколінь, свого роду. Утім, не тільки в нас праця душі тепер не вельми шанована — світ здебільшого прагматичний: у естетичній сфері переважають видовища, споглядання (екран, шоу, віртуальна реальність), що не вимагає  праці душі.

Мовну практику, чуття мови формують, на жаль, не оригінальні чи перекладні твори, а радше те, що чуємо: радіо та телепередачі, реклами, телевізійні серіали. Гадаю, нині маємо три найболючіші «точки» нашого мовного організму, і всі вони пов’язані з безпосереднім впливом російської мови. Дедалі частіше звертаємося до описового ступенювання прикметників (більш, найбільш), хоч для української мови притаманне суфіксальне: «ширший», а не «більш широкий», «наймилозвучніший», а не «більш милозвучний». За сучасним правописом, ті форми рівноправні. Постійно чуємо важкі «канцелярські» штампи у вигляді чужих українській мові пасивних конструкцій: «мною було сказано», «президентом підписано», «комісією встановлено». Ми вже майже втратили нашу прекрасну дієслівну форму — заклик, без чого й уявити собі годі українську пісню: «Роздуймо, браття, вогонь багаття», «Заспіваймо пісню веселеньку», безліч інших. Це не тільки граматична категорія, у ній — відлуння нашої історії, ментальності, бо це ж не наказ (як трактують цю форму нові наші правописи), а заклик, голос громади. Сьогодні ж тільки-но заклик, як у російській, — «давайте», навіть на найвищому державному рівні — «тож будемо гідні», замість «будьмо ж гідні», «давайте не будемо забувати», замість «не забуваймо».        

Самі «чисті» українські слова — це ще не українська мова. Важливо, як ті слова «в’яжемо» — згідно із природою нашої мови чи мови чужої. Визначальною ж рисою нашої «солов’їної» мови є милозвучність, виняткова увага до сув’язі слів, їхнього ритмічного рисунку. Навіть звична фраза має «лягати» на душу, виховувати смак до мови. Хіба можна мати чуття мови, подаючи, скажімо, як паралельну форму до зручніший» — «більш зручний»? Лунають пропозиції.

Для 4-ої групи:

Потреба в міжнародних зв’язках зумовила доконечну необхідність виділення  ряду живих мов для обслуговування цих зв’язків. Так, у ролі так званих світових мов сьогодні виступають найпоширеніші національні мови – англійська, французька, німецька, іспанська, російська тощо. Дедалі гострішою стає потреба  в існуванні універсальної єдиної «іноземної мови», у функції якої найзручніше використовувати планову (штучну) мову. Найпоширенішою й ефективно використовуваною (уже понад 100 років) виявилася тут мова есперанто, відносно незначне поки що поширення якої, очевидно, пояснюється не стільки її лінгвістичною недосконалістю, скільки тим, що мовна картина світу, розвитку людства як суми етнічних суспільств ще не досить визріла для масового застосування цієї мови, оскільки в обставинах, які існують, потреби людства ще задовольняють національні мови вужчого використання і ті з них, які застосовують також у ролі так званих світових мов (З енциклопедії «Українська мова», автор статті «Мова і суспільство» Орест Ткаченко, член-кореспондент НАН України, фахівець із загального мовознавства та соціолінгвістики). Мова — це не лише засіб комунікації, але й своєрідна операційна система такого великого комп’ютера, яким є суспільство. Так, комп’ютер може працювати на базі «Віндовз» чи «Лінукс», але одночасно включити обидві системи не вийде. Суспільство або людина використовує мову як базову оперативну систему, на основі якої працюють усі інші програми. І якщо ця базова система недорозвинена чи конфліктує з іншою операційною системою, то обов’язково виникають певні помилки, які ведуть до застою, замкнених кіл і до того, що люди, які входять до інших базових систем, де не існує подібних проблем, конкурентно виграють (Кирило Стеценко, музикант, композитор).      Ми не можемо створювати мову, ми приймаємо її з певним наповненням. Це саме те, про що писав Потебня. Це — внутрішня форма слова, яка обростає упродовж століть додатковими смислами, які передаються від покоління до покоління. Тут не лише свої, притаманні народу міфіологеми, але й символічні значення слів. Так, в одній народній пісні співається «Несіть мене, лелеченьки, мертвого додому». Для українців, які асоціювали лелеку з народженням нового життя, це страшно. Тут цілий комплекс символів — ірію, повернення з чужини, лелеки. І це закодовано в кількох словах.               Вигадана мова не матиме цих смислів, тож треба буде затратити непорівняно більшу масу слів для того, щоб передати ці відчуття. Слова без внутрішнього образу будуть бюрократичними, сухими, у них не буде емоцій. І це доводить, що мова — це закодована свідомість, це певні цінності, це — колиска твоєї ідентичності (Володимир Моренець, доктор філологічних наук, професор, віцепрезидент НаУКМА)

Синонiмі до слова ДЖЕРЕЛО:криничка, криниченька, криниця, р. живець (б'ючке), водограй, водобій; (сили) П. корінь, початок, колиска, зародок; (правди) світоч; джерельце.

Синонiмі до слова ЕРЗАЦ:суррогат, замінник, субститут

Значення слова Джерело за Єфремовою :

Джерело - 1 . Природний вихід підземних вод на поверхню землі ; ключ , криниця . / / Перед. Те , що дає початок чому - л . , Служить підставою чого - н . , Є тим , звідки виходить , береться , черпається що - н. / / Перед. Причина чого - н .

2 . перен . Письмовий пам'ятник , документ , який використовується в науковому дослідженні. Той , хто повідомляє які-н. відомості , ознайомлює з чим-н .

Значення слова Джерело по Ожеговим :

1. Джерело - Водний струмінь , що виходить на поверхню з-під землі 2. Письмова пам'ятка , документ , на основі якого будується наукове дослідження.  3. Те , що дає початок чому-небудь , звідки виходить щось

Значення слова Джерело за словником Ушакова:

ДЖЕРЕЛО , джерела , м. 1 . Струмінь підземної води (або іншої рідини ) , що випливає на поверхню землі ; джерело. Мінеральне джерело . Нафтовий джерело. 2 . перен . , чого . Те , з чого виходить , виникає ; . Початкова причина , основа походження чогось. ( книжн. ) . Праця - джерело добробуту . Він - джерело всіх зол. Сонце - джерело світла і тепла. Джерело енергії. Джерела доходу . Джерела народного багатства. Невичерпне джерело дотепності . 3 . Письмовий пам'ятник , справжній оригінал, на основі к- рого будується наукове дослідження ( наук. ) . Робота написана за джерелами . Звертатися до джерел . Літопис - основне джерело для російської історичної науки . | | Те , звідки виходять які-небудь відомості , чутки. Відомості,  отримані з вірного джерела .

Словничок “Вибираймо правильні слова”

Аби – щоб: аби вживається як видільно-приєднувальний засіб, близький за функцією до часток тільки б, коли б: Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т.Шевченко); Ми люди хороші, нам аби гроші (В.Дрозд). Отже, у реченнях: І для того, аби студенти мали змогу почерпнути потрібну інформацію…; Установа зацікавлена в тому, аби видання не зупинилося… замість аби краще вживати сполучник щоб.

Авторитет – популярність: авторитет у значенні “повага”, “популя-рність”, “слава” вживають стосовно окремих людей або колективів. Щодо твору мистецтва треба вжити слово популярність. Наприклад: Опера популярна серед глядачів (має успіх у глядачів), а не має авторитет серед глядачів.

Адрес – адреса: адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею (адрес ювілярові, адрес з нагоди сімдесятиріччя); адреса – місце проживання чи перебування особи, місце розташування установи; напис на конверті чи бандеролі (мешкати за адресою, надсилати на адресу); слово адреса можна вживати й у переносному значенні: це сказано на мою адресу (а не в мою адресу чи адрес).

Батьківщина – батьківщина: слово батьківщина має кілька значень – 1) країна стосовно людей, які народилися в ній і є її громадянами; 2) (переносно) місце зародження, походження або виникнення чогось. У цих двох значеннях слово батьківщина вживається з наголосом на першому або на передостанньому складі. Батьківщина – спадщина від батьків (узагалі) і зокрема спадковий маєток. Останнє значення тепер сприймається як застаріле. Та й батьківщина у значенні “спадщина від батька” нині вживається значно рідше (тільки в художній літературі, розмовному мовленні), натомість поширеним є слово спадщина – офіційний юридичний термін.

Бік – сторона: бік уживають тоді, коли говорять про правий чи лівий бік, указуючи на якусь частину тіла від плеча до стегна, а також в усталених словосполученнях: з одного, з другого боку; лицьовий, зворотний, тіньовий, позитивний бік; бути на чийомусь боці; погляд з боку; з усіх боків; привернути на свій бік; схилятися на бік кого (чого); сторона – синонімічне до іменників край, вітчизна, батьківщина (в художньому стилі). В офіційних паперах, юридичних документах уживається у складі термінів на зразок: винна, позовна, потерпіла сторона, високі договірні сторони, сторони трикутника. Отже, правильно буде: відійди вбік, а не в сторону, по обидва боки, а не по обидві сторони. Ненормативним є слововживання сторона в значенні “погляд, точка зору, розуміння”. Отже, не із фінансової сторони, а із фінансового погляду.

Більшість – багато: більшість вживаємо, коли йдеться про те, що можна полічити: більшість школярів, більшість присутніх. Багато передає поняття повної кількості взагалі: багато води витекло, багато говорити, багато часу минуло.

Більшість – більша частина: більшість поєднується переважно з іменниками, що означають істот: більшість учнів, більшість дітей, більшість коней; з іменниками, що означають організації, підприємства, установи та інші заклади, функціонування яких виявляється в діяльності людей: більшість шкіл, більшість заводів. У таких випадках більшість можна замінити синонімічним словосполученням більша частина. В інших випадках, як правило, вживається тільки словосполучення більша частина. Зокрема, більшість не вживається з іменниками, які означають речовину в твердому, рідкому або газоподібному стані (сода, бензин, аміак), з іменниками, які означають конкретні неживі предмети, якщо іменник стоїть в однині (наприклад, не можна сказати більшість стола, треба: більша частина стола), а також зі збірними іменниками, що означають сукупність предметів (листя, одяг та ін.). Не зовсім прийнятним вважається вживання слова більшість у поєднанні з іменниками – назвами конкретних одиничних предметів: більшість зошитів, більшість груш, краще: більша частина зошитів, більша частина груш. Отже, більшу частину одягу поклали у велику сумку, а не більшість одягу.

Видатний – визначний – відомий: видатний – той, що виділяється серед інших якимись надзвичайними рисами, якостями, властивостями: Він найвидатніший з політиків; видатні успіхи, видатна роль, видатні заслуги. Визначний – який має значні (помітні) досягнення в певній галузі: Відбулася зустріч учителів із визначними письменниками та художниками; визначна подія, визначний етап, визначне досягнення, місце. Відомий – той, про якого (про що) знають, популярний: відома вишивальниця, відомий художник, відома картина.

Винятково – виключно: винятково – синонім до слів дуже, надзвичайно: винятково уважний студент, винятково щастить, а не виключно. У ролі частки замість слова виключно маємо послуговуватися словами тільки, лише: Слід надавати допомогу тільки тим, хто перебуває за межею бідності.

Висловити – виразити: дозвольте висловити співчуття, вдячність, надію, припущення, схвалення; висловлюють думку, пропозицію, міркування, ідею. Виражати можна почуття радості, хвилювання.

Відмінити – скасувати: відмінити – поєднується з назвами якихось заходів: засідання, збори, концерт, виставу; скасувати, тобто анулювати, можна якийсь документ: акт, закон, наказ.

Відповідно до – згідно з: обидва складні прийменники – типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати їх накладання, тобто форми відповідно з, згідно до – неправильні.

Вірний – надійний – правильний: вірний в українській мові має значення “відданий, незрадливий” (вірна дружина); надійний – це той, який викликає довір’я (надійний товариш), а також той, який забезпечує досягнення мети, перевірений (надійний спосіб, надійна конструкція); правильний – істинний, який відповідає правилам, безпомилковий (правильна думка, правильне застосування ліків, правильний напрям).

Власний – особовий – особистий: власний: вишні у власному соку, власний будинок, власна думка, власний автомобіль (є власністю особи, належний особі), кошти на власні потреби. Особистий: бажаю щастя в особистому житті; подаю особистий приклад; особистий автомобіль (який належить певній особі); зводити з кимось особисті рахунки. Особовий: склад, справа, посвідчення, особовий рахунок у банку.

Водій – шофер: водій – людина, що пройшла спеціальну підготовку і керує автомобілем, тролейбусом, трамваєм, автобусом, мотоциклом, комбайном; шофер – це назва тільки водія автомобіля, водія-професіонала, тобто назва людини за професією. Слово водій має ширше значення, а шофер – вужче. Людину, яка керує власним автомобілем, шофером не називають, оскільки це не професійний автомобіліст.

Губити – втрачати: губити означає “втрачати конкретний предмет” (губити олівці, ключі). Якщо йдеться про назви абстрактних понять, то слід уживати слово втрачати (втрачати надію, пам’ять, совість). Доцільно використовувати й інші слова для перекладу російського слова “терять”: розгублюватись (а не втрачати голову), непритомніти (а не втрачати, губити свідомість), гаяти або марнувати час (а не витрачати), знищувати природу (а не губити).

Даний – цей: в офіційно-ділових текстах  і в науковій мові неправильно вживають слово даний у значенні, яке нормативно передають займенники цей, такий. Отже, не дані приклади свідчать, а ці приклади свідчать; проаналізуймо не дані факти, а такі факти. Вислів в даному випадку – неправильний, йому відповідає вислів у цьому (у такому) разі.

Другий – інший: якщо йдеться про парні назви, то – другий: На одному боці річки височів ліс, а на другому був безмежний степ; якщо предметів, явищ, органів більше ніж два чи невідомо скільки, то – інший: Деякі вправи я виконував залюбки, а інші – неохоче.

Дружний – дружній: дружний – зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю, одностайний (колектив, сім’я, галас, сміх, спів, праця); дружній – належний другові, заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості (рука, візит, погляд, допомога, зустріч, листування).

Друкар – друкарка: друкар – особа, що працює в друкарні; друкарка – жінка, що друкує на друкарській машинці, а також пристрій для комп’ютерного роздруку (принтер).

Закінчити – завершити: закінчити – називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання людини тощо: закінчити розмову, закінчити читати книгу, закінчити університет; завершити – довести виконання, здійснення чого-небудь до остаточного кінця, закінчення.

Залучати до чогось – прилучатися: залучати до чогось може тільки хтось, тобто людина. Залучають до виконання якоїсь дії, до участі в чомусь, залучають до якогось гурту, до організації тощо: залучають молодь до участі в змаганні. Прилучатися – якщо йдеться про особу-діяча: він прилучається до гурту, до роботи; він прилучився до рибалок.

Замісник – заступник: замісник – це людина, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки (практикант – це замісник учителя), а заступник – це офіційна посада особи, що заступає керівника (заступник директора).

Знаходитися – перебувати: знаходитися – коли в результаті пошуків знаходиться загублене, втрачене: знайшлися діти; знайшовся записник. Це дієслово передає також значення “виявлятися, з’являтися”: знайшлося чимало охочих відвідати музей. Перебувати – коли йдеться про місце перебування когось: Президент України перебуватиме в Парижі. Неправильні є вислови: У школі знаходиться стоматологічний кабінет (треба міститься); журнали знахо­дяться у столі (треба лежать), він знаходиться у відпустці (треба перебуває).

Зумовлювати – обумовлювати: зумовлювати – бути причиною чогось, створювати умови для виникнення чогось: Ці особливості розвитку хребта дитини і підлітка зумовлюють його легку піддатливість і можливе викрив­лення при неправильних положеннях тіла та довготривалих напруженнях; Долю книги зумовлюють однаковою мірою і якості книги, і якості читача – його вдача, інтереси й смаки (Ю.Смолич). Обумовлювати – обмежувати якоюсь умовою, застереженням: У договорі обидві сторони обумовили низку питань. Отже, досягнення біології сприяють розвиткові сільського госпо­дарст­ва, харчової промисловості, зумовлюють прогрес медицини, а не обумовлюють прогрес медицини.

Із-за – через: із-за (з-за) вживаємо для вираження просторового значення (із-за лісу, з-за діброви), цей прийменник не можна використовувати для позна­чення причинності, у цьому значенні слід вживати через: через відсут­ність, необережність, хворобу (а не із-за відсутності, необережності, хвороби).

Кампанія – компанія: кампанія найчастіше вживають у двох значен­нях: 1) воєнні дії, війна; період плавання або воєнних операцій флоту: Кампанія з французами буде важкою; 2) заходи для здійснення чергового важливого громадсько-політичного або господарського завдання: виборча кампанія, посівна кампанія. Компанія – 1) група людей, які разом проводять час: На канапі, на кріслах засіла молода компанія; 2) торговельне або промислове товариство, підприємство: торговельні компанії.

Комфортабельний – комфортний: Комфортабельний уживається пере­важно для окреслення зовнішнього комфорту, побутових зручностей: комфортабельна квартира, літак, автобус, меблі. Комфортний має зв’язок зі словами комфорт, комфортність, означає “зручний, приємний”: комфортні умови, відпочинок, середовище, одяг, взуття; психологічний, душевний комфорт.

Користуватися – споживати: користуватися чимось – використовувати що-небудь для власних потреб: користуватися послугами, підземним переходом, човном, громадським транспортом, кредитами; а також “мати що-небудь”: користуватися повагою. Споживати – їсти, пити: споживати воду, фрукти, хліб; а також у значенні “витрачати щось для власних потреб”: споживати вологу, електроенергію.

Мати рацію – бути необхідним, доцільним: мати рацію стосується замірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу і має значення “бути правим, діяти, думати правильно, слушно”. Мати рацію може лише певна особа, група осіб, колектив: Він мав рацію, застерігаючи від поїздки. Ти боїшся і маєш рацію, бо вже пізня година. Неправильний вислів: Нагадайте дітям про небезпеку на дорозі, це особливо має рацію під час літніх канікул (треба доцільно, необхідно).

Мимохідь – мимохіть: мимохідь – 1) проходячи повз щось чи кого-небудь; 2) не зосереджуючись на чомусь, між іншим: мимохідь зазирнув до кімнати навпроти; розповідаючи, мимохідь нагадав і про візит до лікаря. Мимохіть – ненароком, мимоволі: скрикнув мимохіть дуже голосно; мимохіть відчув, що злякався.

Мова про – йдеться: вислови мова про щось і йдеться про щось синонімічні: мова про Івана Сергійовича і йдеться про Івана Сергійовича. Вислів мова йдеться про…, утворений із двох названих, неправильний.

Нагода – пригода: нагода – зручні для здійснення чого-небудь обставини, вдалий, доречний момент: заходити кудись при нагоді, зробити щось при нагоді. Пригода – подія, випадок. Вислів бути у пригоді має значення “приходити на допомогу в скрутному становищі”: ця книжка стане мені у пригоді.

Недавно – нещодавно: недавно – у недалекому минулому. Сполучається зі словами так, тільки, зовсім, ще: ще так недавно було літо; здавалося, що це було так недавно. Нещодавно – не так давно, зовсім недавно, тільки недавно, щойно. Не поєднується зі словами так, тільки, зовсім, ще: я нещодавно прийшла.

Однобічний – односторонній: однобічний – якщо йдеться про рух транспорту: однобічний рух, двобічний рух. Односторонній – коли укладають угоду, готують відповідні документи: односторонні вимоги, двостороння угода.

Освітлений – освічений: освітлений походить від слова “світло”, тому вживаємо освітлена кімната, освітлений сік; можна використовувати це слово й у переносному значенні (освітлений щастям, радістю). Освічений – той, який має освіту, культурний (освічений народ, хлопець). Не можна писати освідчений. Людину, яка має досвід, називаємо досвідченою.

Перегорнути – перевернути: перегортати, гортати кажемо про сторінки: гортаємо сторінки книжки і гортаємо книжку. Перевернути можна також книжку, тканину, папір, тобто поміняти місцями гору (верх) і низ (спід), лице й виворіт: перевернути на другий бік платівку, перевернути млинці на сковороді.

Поверхневий – поверховий: поверхневий – який розміщується, перебуває, відбувається на поверхні чи недалеко від поверхні чого-небудь: поверхневі й підземні води, поверхневий обробіток ґрунту. Поверховий – неглибокий, який не стосується суті справи, несумлінно виконаний: поверхова думка, концепція, стаття; поверховий аналіз, проект, підхід; поверхове враження, судження; поверхові висновки.

Показний – показовий: показний – коли йдеться про людину, яка привертає увагу певними якостями, властивостями: показна жінка, показний чоловік; показне геройство, показна доброта, показна щирість. Показовий – який дає уявлення про щось, яскраво характеризує що-небудь, є ознакою чого-небудь; прилюдний: показова ілюстрація, риса, показові приклади; показові змагання, показовий виступ, показовий урок.

Показник – покажчик: показник – те, за чим можна судити про розвиток і хід чогось; наочне вираження (у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці тощо. Покажчик – 1) це напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось; 2) довідкова книжка або довідковий список у книжці. Наприклад: У цьому місці стояв стовп, покажчик кілометрів, а не показник. Щодо продуктивності праці в промисловості, то тут у нас гарні показники, а не покажчики.

Попереджувати – запобігати – уникати: попереджувати – заздалегідь повідомляти кого-небудь про щось: попередити про перенесення екскурсії, потрібно попереджувати про зміни в розкладі. Запобігати – не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь неприємне, небажане. Це дієслово вимагає біля себе слів у давальному відмінку: запобігати (чому?) аваріям, втратам, злочинам, хворобі. Уникнути поєднується із залежним словом у родовому відмінку: уникнути (чого?) арешту, зустрічі, помилок, зіткнення.

Передчасний – попередній: передчасний – який відбувся, з’явився, настав раніше за належний, визначений строк, час: передчасне відправлення автобуса. Попередній – той, який проводиться, здійснюється, встановлюється заздалегідь, наперед; який був, стався раніше, який передує чому-небудь: попередній продаж квитків, попередня безсонна ніч, вишліть на попередню адресу.

Прийменник о/у: на позначення часу треба вживати прийменник о, а не у(в): О десятій годині (а не в десятій годині).

Прийменник на/о: на – вказує на приблизність: Повернувся на десяту годину, а прийменник о (об) указує на точний час: Повернувся о десятій годині, об одинадцятій годині.

Розташовуватися – розміщуватися: розташовуватися вживаємо тоді, коли виникає потреба вказати місцеперебування, базування чого-небудь (табору) чи треба зазначити географічні координати населеного пункту, певного об’єкта. Розміщуватися – вказуємо на адресу якої-небудь організації, закладу або на конкретне приміщення, в якому функціонують організація, заклад, установа.

Роль – значення: вислови відігравати роль і мати значення синонімічні: Це не має для мене ніякого значення; Надзвичайно важливу роль відіграють посередники. Не можна сплутувати вислови відігравати значення, мати роль.

Рятувальник – рятівник: рятувальник – людина, яка спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити: У моторці, яка обігнала наш катер, були рятувальник і лікар. Рятівник – людина, яка приносить порятунок: Він сердечно подякував своєму рятівникові. Рятівник не той, хто робить спробу врятувати, а той, хто врятував.

Святкувати – відзначати: святкувати – влаштовувати свято на честь кого- або чого-небудь (переважно з нагоди радісної, приємної події), радіти успіхові, перемозі тощо: святкувати Різдво, день народження, День незалежності, перемогу у спортивних змаганнях, закінчення навчального року тощо. Відзначати (ширше за значенням)– здійснювати певні заходи з приводу свята чи іншої пам’ятної події, нагоди: відзначати свято урожаю, річницю творчої діяльності тощо. Сумні, трагічні події не святкують, а відзначають: Україна відзначила 75-у річницю Голодомору.

Секретар – секретарка: секретар – офіційна назва посади людини, незалежно від статі: секретар сільради, правління; секретарка – дівчина або жінка, що працює технічним секретарем.

Становище – положення – стан: становище – це певні події, обставини, ситуації, в яких хто-небудь, що-небудь перебуває: становище у Грузії, міжнародне становище. Стан – сукупність певних явищ, процесів: фізичний стан рідини, стан здоров’я, стан справ. Положення – розташування чого-небудь у просторі, розміщення тіла або його частин: Замок назвали Високим через його високе положення.

Туристичний – туристський: туристичний – той, який стосується визначеної сфери людської діяльності – туризму: туристична карта, центр, фірма, агентство, довідник, журнал, бюро, похід. Туристський – передбачає сполучуваність із назвами певних реалій життя туристів: туристська база, маршрут, поїзд, група, візит, автобус, путівка, станція, намет, сезон.

Являється – є: являтися – синонім до дієслова з’являтися: ніколи не являється вчасно. Неправильні слововживання: Він являється майстром першого класу. Вибух являється першопричиною аварії (треба: є майстром, першопричиною).